помісь

ПО́МІСЬ¹, і, ж.

Порода, потомство, виведені внаслідок схрещування тварин чи рослин різних видів, порід, сортів.

Потомство, одержане в результаті міжпородного схрещування, називається помісями (з наук. літ.);

// Окрема тварина чи рослина, що походить від схрещування двох видів, порід, сортів; гібрид.

Влітку Гопак на цепу сидить, взимку зайців ганяє для свого хазяїна. Бо він, здається, помісь гончака з дворнягою... (О. Копиленко);

// перен., розм. Суміш чого-небудь.

Він глузував, називаючи Аркадія белетристом, поміссю Уельса з Жюль-Верном (О. Копиленко).

ПО́МІСЬ², спол., част., діал.

Неначе.

Як зварить [куховар] панам їсти, .. то ляже на лаві та все свище, .. та раптом як співоне! – дзвінко-тоненько, помісь півень кукурікає (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. помісь — Всуміш, разом, Втім з-за стіни твій крик дитячий дійшов з жіночим криком помісь. [Звн 315]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. помісь — по́місь 1 іменник жіночого роду результат схрещування по́місь 2 сполучник неначе незмінювана словникова одиниця діал. по́місь 3 частка неначе незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
3. помісь — див. мішанина  Словник синонімів Вусика
4. помісь — I -і, ж. Порода, потомство, виведені внаслідок схрещування тварин чи рослин різних видів, порід, сортів. || Окрема тварина чи рослина, що походить від схрещування двох видів, порід, сортів; гібрид. || перен., розм. Суміш чого-небудь. II спол., част., діал. Неначе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. помісь — Мішанина, покруч  Словник чужослів Павло Штепа
6. помісь — I. ПО́МІСЬ (окрема тварина чи рослина, що походить від схрещування різних видів, порід, сортів), ГІБРИ́Д, МЕТИ́С спец., ПО́КРУЧ розм., ПОКРУ́ЧЧЯ розм., ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ діал. Влітку Гопак на цепу сидить, взимку зайців ганяє для свого хазяїна.  Словник синонімів української мови
7. помісь — ПО́МІСЬ¹, і, ж. Порода, потомство, виведені внаслідок схрещування тварин чи рослин різних видів, порід, сортів. Потомство, одержане в результаті міжпородного схрещування, називається помісями (Свинар.  Словник української мови в 11 томах
8. помісь — По́місь нар. = помість. Помісь би то не бачить. ЗОЮР. І. 27. Говорить, помісь співає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).  Словник української мови Грінченка