Словник української мови у 20 томах

помітливий

ПОМІ́ТЛИВИЙ, а, е, розм.

Який усе помічає; спостережливий.

Мій супутник був помітливий.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. помітливий — помі́тливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. помітливий — -а, -е, розм. Який усе помічає; спостережливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помітливий — СПОСТЕРЕ́ЖЛИВИЙ (здатний добре все помічати, підмічати, звертати увагу на щось приховане, внутрішнє), ПИ́ЛЬНИЙ, ПРИМІ́ТЛИВИЙ розм., ЗАМІ́ТЛИВИЙ розм., ПОМІ́ТЛИВИЙ розм., КМІТЛИ́ВИЙ рідше.  Словник синонімів української мови
  4. помітливий — ПОМІ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який усе помічає; спостережливий.  Словник української мови в 11 томах