поміха
ПОМІ́ХА, и, ж., рідко.
1. Те, що заважає кому-, чому-небудь; перешкода.
Добре діло утіха, коли ділові не поміха (прислів'я);
– Сон не поміха; хто спить – той не грішить! – обізвалася баба (Панас Мирний);
[Ольга:] Я вашому щастю не поміха (М. Зарудний).
2. тільки мн. Електромагнітні коливання, що спотворюють сигнал, який приймається.
Технічні поміхи.
Словник української мови (СУМ-20)