пом'ятися

ПОМ'Я́ТИСЯ, мну́ся, мне́шся, док.

1. тільки 3 ос. Стати нерівним, зім'ятим; зім'ятися.

Я їх [стрічки] поклала особне [окремо], щоб не .. пом'ялись (Леся Українка);

Букет в руці Фелікса дуже пом'явся та оббився (Ю. Яновський);

* Образно. Знаю – злиняла, пом'ялася врода, не хочеться на себе і в дзеркало глянути (О. Гончар).

2. перен., розм. Виявляти нерішучість, вагатися якийсь час.

Старости потерлись, пом'ялись, а з хати не йдуть, мов ще чого ждуть (з казки);

Він довго .. не сперечавсь, потерся, пом'явся та й мусив доставать гроші (І. Нечуй-Левицький);

Пом'явся [Когут] кілька хвилин і, поборовши страх, переступив поріг (І. Цюпа);

Самійло Овсійович пом'явся: – М-м... На превеликий жаль, до сказаного Сергієм Антоновичем на п'ятихвилинці нічого додати не можу (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. пом'ятися — -мнуся, -мнешся, док. 1》 тільки 3 ос. Стати нерівним, зім'ятим; зім'ятися. 2》 перен., розм. Виявляти нерішучість, вагатися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пом'ятися — пом'я́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. пом'ятися — Пом'я́тися, -мну́ся, -мне́шся гл. 1) Помяться, измяться. 2) ? Він довго не сперечався, потерся, пом'явся та й мусів доставити гроші. Левиц. Пов. 65.  Словник української мови Грінченка