Словник української мови у 20 томах

пом'яшкурити

ПОМ'ЯШКУ́РИТИ, рю, риш, док., що, розм.

Те саме, що пом'я́ти.

Помаленьку вгніздилась [Каралаєва] в крісло, щоб не пом'яшкурити сукні (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пом'яшкурити — Пом'яшку́рити, -рю, -риш гл. Измять, намять. Черном.  Словник української мови Грінченка