Словник української мови у 20 томах

понабурковуваний

ПОНАБУРКО́ВУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до понабурко́вувати;

// понабурко́вувано, безос. пред.

Понабурковувано багато снігу.

Словник української мови (СУМ-20)