понабурковувати

ПОНАБУРКО́ВУВАТИ, ує, док., чого, безос., розм.

Накидати, намести багато, у великій кількості (снігу).

Понабурковувало снігу.

Значення в інших словниках

1. понабурковувати — Понабурко́вувати, -вую, -єш гл. Намести снѣгу. Он дивись, як понабурковувало коло хати. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка