понавербовуваний
ПОНАВЕРБО́ВУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до понавербо́вувати;
// понавербо́вувано, безос. пред.
Словник української мови (СУМ-20)ПОНАВЕРБО́ВУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до понавербо́вувати;
// понавербо́вувано, безос. пред.
Словник української мови (СУМ-20)