Словник української мови у 20 томах

понавтикати

ПОНАВТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.

Навтикати чого-небудь багато у різних місцях; помістити, розташувати багато чого-небудь у багатьох місцях.

Понавтикали тичок;

// перен.

То каноністи понавтикали в нас грецьких колон з корінфськими капітелями в будівлях лазень і побутових комбінатів (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)