понавозити
ПОНАВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., кого, що.
Привезти одного за одним або групами багатьох, одне за одним або частинами багато чого-небудь.
І чого то туди не понаносили або не понавозили? Таки такий ярмарок, що неначе у Харкові об пречистій (Г. Квітка-Основ'яненко);
Гості, знайомі з хазяйською сім'єю, понавозили з собою незнайомих і тут тільки перший раз знайомили їх (І. Нечуй-Левицький);
– А в кого є чим, понавозили дерева, двори позавалювали (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)