понаганяти

ПОНАГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОНАГО́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що.

1. Вигнати багатьох звідки-небудь.

Понаганяти худобу з города.

2. Пригнати одного за одним або групами куди-небудь багатьох.

Повен двір овець .. понагонив (Сл. Б. Грінченка);

На торговицю свиней понаганяли.

3. безос., розм. Нарости, утворитися (про ґулі, пухлини, набряки і т. ін.).

– Ще не заклеєний [конверт]. А чим би його... – Як чим? А ґлеєм! Там на'дній вишні, як кулаки, понагонило (І. Вирган).

4. розм. Непомірно збільшити розмір чого-небудь (плату, ціни).

Понаганяли ціни, що далі нікуди.

Значення в інших словниках

1. понаганяти — понаганя́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понаганяти — -яю, -яєш і понагонити, -ню, ниш, док., перех. 1》 Вигнати багатьох звідки-небудь. 2》 Пригнати одного за одним або групами куди-небудь багатьох. 3》 безос., розм. Нарости, утворитися (про ґулі, пухлини, набряки і т. ін.). 4》 розм. Непомірно збільшити розмір чого-небудь (плату, ціни).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понаганяти — ПОНАГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОНАГО́НИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Вигнати багатьох звідки-небудь. Понаганяти свиней з города. 2. Пригнати одного за одним або групами куди-небудь багатьох. Повен двір овець.. понагонив (Сл. Гр.). 3. безос., розм.  Словник української мови в 11 томах
4. понаганяти — Понаганяти, -ня́ю, -єш гл. Нагнать, пригнать, согнать. Коней понаганяли. Драг. 203.  Словник української мови Грінченка