Словник української мови у 20 томах

понаготовлювати

ПОНАГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що.

1. Приготувати для використання що-небудь (про багатьох); приготувати багато чогось.

Усі знали, що це [повстання] буде цієї ночі. Ще завидна понаготовляли кожен собі сокиру чи лома, мішки на зерно, налигачі на худобу (А. Головко).

2. Наварити, приготувати багато страв.

Глянула паніматка на все, чого понаготовляла, і задумалась: – коли б, каже, чого не забути (А. Свидницький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понаготовлювати — понагото́влювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понаготовлювати — -юю, -юєш і понаготовляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Приготувати для використання що-небудь (про багатьох); приготувати багато чогось. 2》 Наварити, приготувати багато страв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаготовлювати — ПОНАГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Приготувати для використання що-небудь (про багатьох); приготувати багато чогось. Усі знали, що це [повстання] буде цієї ночі.  Словник української мови в 11 томах
  4. понаготовлювати — Понаготовлювати, -люю, -єш гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали. Мнж. 131.  Словник української мови Грінченка