Словник української мови в 11 томах

понаготовлювати

ПОНАГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. Приготувати для використання що-небудь (про багатьох); приготувати багато чогось.

Усі знали, що це [повстання] буде цієї ночі. Ще завидна понаготовляли кожен собі сокиру чи лома, мішки на зерно, налигачі на худобу (Головко, II, 1957, 284).

2. Наварити, приготувати багато страв.

Глянула паніматка на все, чого понаготовляла, і задумалась: — коли б, каже, чого не забути (Свидн., Люборацькі, 1955, 42).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. понаготовлювати — понагото́влювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понаготовлювати — -юю, -юєш і понаготовляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Приготувати для використання що-небудь (про багатьох); приготувати багато чогось. 2》 Наварити, приготувати багато страв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаготовлювати — ПОНАГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Приготувати для використання що-небудь (про багатьох); приготувати багато чогось. Усі знали, що це [повстання] буде цієї ночі.  Словник української мови у 20 томах
  4. понаготовлювати — Понаготовлювати, -люю, -єш гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали. Мнж. 131.  Словник української мови Грінченка