понад
ПО́НАД, рідко ПОНАДІ́, ПОНАДО́, прийм., з оруд. і знах. в. Сполучення з по́над виражають:
Просторові відношення
1. Уживається при позначенні предмета, особи, місця;
// з оруд. в. Уживається при позначенні предмета або місця.
2. з оруд. в., рідше із знах. в. Уживається при позначенні предмета або місця, уздовж, біля якого рухається хто-, що-небудь, відбувається або розташоване щось.
І верби, і тополі, І вітряки на полі, І долом геть собі село Понад водою простяглось (Т. Шевченко);
Ближче по шляху валка з хлібом. Їдуть тихо. Погоничі йдуть понад возами (А. Головко);
Шукали його по всіх підрозділах, по лісах, понад Дінцем – не знайшли (Григорій Тютюнник);
Понад річку верби головаті Довгі віти в воду похиляють (І. Франко);
Як звернути з тракту понад потік, то попадеш у вузеньку красиву долину – от се тобі й буде село Бистрець (Г. Хоткевич);
// із знах. в. Уживається при позначенні предмета або місця, до якого спрямована дія.
По ярмарку циганчук конем виграває, Понад воду всіх людей З ярмарку скликає. Кого здибає – кричить: “Сину, тату, діду! Ходіть живо понад став: Я по воді піду” (С. Руданський).
Часові відношення
3. із знах. в. Уживається при вказуванні на відрізок часу, довше якого триває або відбувається що-небудь.
Понад два тижні завод страйкував (Ю. Смолич);
Понад годину лунали постріли (З. Тулуб).
4. із знах. в. Уживається при позначенні пори доби, до якої наближається час.
Було вже понад вечір.
Кількісні відношення
5. із знах. в. Уживається при вказуванні на перевищення якої-небудь кількості.
В морському повітрі на віддалі понад сто кілометрів від берега немає жодної бактерії (М. Трублаїні).
Відношення міри
6. із знах. в. Уживається при вказуванні на перевищення якої-небудь норми, міри і т. ін.
Колектив заводу випустив тисячі велосипедів понад план (з газ.).
Означальні відношення
7. із знах. в. Уживається при означенні певної категорії осіб, вище за які оцінюється, ставиться хто-небудь.
[Андромаха:] Гектора ніхто не подолає, бо він герой понад усіх героїв (Леся Українка);
// із знах. в., із запереч. част. Уживається при означенні особи або предмета, яким надається найвища оцінка або перевага в порівнянні з іншими.
Були [баба] молоді, то не було понад них дівчини у селі (Г. Хоткевич).
8. рідко, з оруд. в. Уживається при вказуванні на відсутність зв'язку з чим-небудь.
– Стійте, добродії, – відповідаю .. – Література, стояча [яка стоїть] понад партіями, – се тільки ваш сон, се ваша фантазія, але на ділі такої літератури не було ніколи (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)