понагулювати

ПОНАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що, розм.

Нагуляти що-небудь (про багатьох).

Отці-францисканці понагулювали собі бугаячі в'язи від неробства (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. понагулювати — понагу́лювати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. понагулювати — -юю, -юєш, док., перех., розм. Нагуляти що-небудь (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понагулювати — ПОНАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм. Нагуляти що-небудь (про багатьох). Отці-францисканці понагулювали собі бугаячі в’язи від неробства (Загреб., Європа. Захід, 1961, 115).  Словник української мови в 11 томах
4. понагулювати — Понагулювати, -люю, -єш гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.  Словник української мови Грінченка