Великий тлумачний словник сучасної мови

понагулювати

понагу́лювати

-юю, -юєш, док., перех., розм.

Нагуляти що-небудь (про багатьох).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. понагулювати — понагу́лювати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. понагулювати — ПОНАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що, розм. Нагуляти що-небудь (про багатьох). Отці-францисканці понагулювали собі бугаячі в'язи від неробства (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  3. понагулювати — ПОНАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм. Нагуляти що-небудь (про багатьох). Отці-францисканці понагулювали собі бугаячі в’язи від неробства (Загреб., Європа. Захід, 1961, 115).  Словник української мови в 11 томах
  4. понагулювати — Понагулювати, -люю, -єш гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.  Словник української мови Грінченка