понадстроково
ПОНАДСТРОКО́ВО.
Присл. до понадстроко́ви́й.
Він .. дослужився до найвищого, до чого селянин може дослужитись, до фельдфебеля, і залишився в армії понадстроково (В. Гжицький);
Юнакові запропонували залишитись служити понадстроково, але запах землі, журба за полем кликали додому (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)