понадувати
ПОНАДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Надути повітрям, газом і т. ін. багато чого-небудь; понадимати;
// Натягнувши, розпрямити (вітрила, одежу і т. ін. – про вітер).
2. Збільшити в об'ємі напруженням (жили, м'язи і т. ін.); понадимати.
3. Нанести багато чого-небудь (про вітер).
Вітер понадував пилюки між рам.
Словник української мови (СУМ-20)