понадувати
ПОНАДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Надути повітрям, газом і т. ін. багато чого-небудь; понадимати;
// Натягнувши, розпрямити (вітрила, одежу і т. ін. — про вітер).
2. Збільшити в об’ємі напруженням (жили, м’язи і т. ін.); понадимати.
◊ Понадува́ти гу́би — те саме, що Наду́ти гу́би (про багатьох) ( див. надува́ти).
3. Нанести багато чого-небудь (про вітер).
Вітер понадував пилюки між рам.
Словник української мови (СУМ-11)