поназбируваний

ПОНАЗБИ́РУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до поназби́рувати.

Добродушний жандарм справляє на Івана враження купи залізяччя, поназбируваного звідусюди і паленого на повільному вогні (П. Колесник);

// поназби́рувано, безос. пред.

Значення в інших словниках

1. поназбируваний — поназби́руваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поназбируваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поназбирувати. || поназбирувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поназбируваний — ПОНАЗБИ́РУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поназби́рувати. Добродушний жандарм справляє на Івана враження купи залізяччя, поназбируваного звідусюди і паленого на повільному вогні (Кол., Терен.., 1959, 367).  Словник української мови в 11 томах