поназбируваний
ПОНАЗБИ́РУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до поназби́рувати.
Добродушний жандарм справляє на Івана враження купи залізяччя, поназбируваного звідусюди і паленого на повільному вогні (П. Колесник);
// поназби́рувано, безос. пред.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поназбируваний — поназби́руваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поназбируваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поназбирувати. || поназбирувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поназбируваний — ПОНАЗБИ́РУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поназби́рувати. Добродушний жандарм справляє на Івана враження купи залізяччя, поназбируваного звідусюди і паленого на повільному вогні (Кол., Терен.., 1959, 367). Словник української мови в 11 томах