1. Словник української мови в 11 томах

поназбируваний

ПОНАЗБИ́РУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поназби́рувати.

Добродушний жандарм справляє на Івана враження купи залізяччя, поназбируваного звідусюди і паленого на повільному вогні (Кол., Терен.., 1959, 367).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поназбируваний — поназби́руваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поназбируваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поназбирувати. || поназбирувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поназбируваний — ПОНАЗБИ́РУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поназби́рувати. Добродушний жандарм справляє на Івана враження купи залізяччя, поназбируваного звідусюди і паленого на повільному вогні (П. Колесник); // поназби́рувано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах