1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поназбируваний

поназби́руваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поназбирувати.

|| поназбирувано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поназбируваний — поназби́руваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поназбируваний — ПОНАЗБИ́РУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поназби́рувати. Добродушний жандарм справляє на Івана враження купи залізяччя, поназбируваного звідусюди і паленого на повільному вогні (П. Колесник); // поназби́рувано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. поназбируваний — ПОНАЗБИ́РУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поназби́рувати. Добродушний жандарм справляє на Івана враження купи залізяччя, поназбируваного звідусюди і паленого на повільному вогні (Кол., Терен.., 1959, 367). Словник української мови в 11 томах