поналиватися

ПОНАЛИВА́ТИСЯ, а́ється, док.

1. Наповнитися рідиною (про багато чого-небудь).

Захлющало в пущах і в багнах, поналивалися всі щонайменші виямки [виїмки] й заглибини (П. Загребельний).

2. Набратися соком (про бруньки, плоди, зерно і т. ін.).

Бруньки на каштанах поналивались, аж стогнуть – пустіть на білий світ... (Остап Вишня).

3. Обважніти, набрякнути (про повіки, ноги і т. ін.).

Останні кілометри здавалися безконечними. Ноги в обох поналивалися (П. Автомонов).

◇ Налива́тися (набіга́ти) / нали́тися (набі́гти, поналива́тися) кро́в'ю див. налива́тися;

(1) Як (мов, на́че і т. ін.) поналива́лися о́ловом (свинце́м) – надзвичайно важкі від утоми (про повіки, ноги і т. ін.).

Зоставшись на самоті, відчула [Христя] сильну втому. Повіки її мовби поналивались оловом (Я. Гримайло).

Значення в інших словниках

1. поналиватися — поналива́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поналиватися — -ається, док. 1》 Наповнитися рідиною (про багато чого-небудь). 2》 Набратися соком (про бруньки, плоди, зерно і т. ін.). 3》 Обважніти, набрякнути (про повіки, ноги і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поналиватися — ПОНАЛИВА́ТИСЯ, а́ється, док. 1. Наповнитися рідиною (про багато чого-небудь). Захлющало в пущах і в багнах, поналивалися всі щонайменші виямки [виїмки] й заглибини (Загреб., Диво, 1968, 230). Поналива́тися кро́в’ю — почервоніти від злості, напруження і...  Словник української мови в 11 томах