Словник української мови у 20 томах

понаряджувати

ПОНАРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і ПОНАРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.

Нарядити багатьох.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понаряджувати — понаря́джувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. понаряджувати — -ую, -уєш і понаряджати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Нарядити багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаряджувати — ПОНАРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і ПОНАРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Нарядити багатьох.  Словник української мови в 11 томах
  4. понаряджувати — Понаря́джувати, -джую, -єш гл. = понаряджати.  Словник української мови Грінченка