понаряджувати
ПОНАРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і ПОНАРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.
Нарядити багатьох.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понаряджувати — понаря́джувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- понаряджувати — -ую, -уєш і понаряджати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Нарядити багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понаряджувати — ПОНАРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і ПОНАРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Нарядити багатьох. Словник української мови в 11 томах
- понаряджувати — Понаря́джувати, -джую, -єш гл. = понаряджати. Словник української мови Грінченка