понаряджувати

Понаря́джувати, -джую, -єш

гл. = понаряджати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаряджувати — понаря́джувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. понаряджувати — -ую, -уєш і понаряджати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Нарядити багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаряджувати — ПОНАРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і ПОНАРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. Нарядити багатьох. Словник української мови у 20 томах
  4. понаряджувати — ПОНАРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і ПОНАРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Нарядити багатьох. Словник української мови в 11 томах