понаряджати
Понаряджа́ти, -джа́ю, -єш
гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понаряджати — понаряджа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понаряджати — див. понаряджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понаряджати — ПОНАРЯДЖА́ТИ див. понаря́джувати. Словник української мови у 20 томах
- понаряджати — ПОНАРЯДЖА́ТИ див. понаря́джувати. Словник української мови в 11 томах