понаряджати

ПОНАРЯДЖА́ТИ див. понаря́джувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаряджати — понаряджа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понаряджати — див. понаряджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаряджати — ПОНАРЯДЖА́ТИ див. понаря́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. понаряджати — Понаряджа́ти, -джа́ю, -єш гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ. Словник української мови Грінченка