понасторошувати

ПОНАСТОРО́ШУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм.

Насторошити, спрямувати кудись що-небудь (про багатьох).

Вітряки на горбах понасторошували крила (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. понасторошувати — Понасторошувати, -шую, -єш гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.  Словник української мови Грінченка