понасторошувати
ПОНАСТОРО́ШУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм.
Насторошити, спрямувати кудись що-небудь (про багатьох).
Вітряки на горбах понасторошували крила (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понасторошувати — Понасторошувати, -шую, -єш гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9. Словник української мови Грінченка