1. Словник української мови Грінченка

понасторошувати

Понасторошувати, -шую, -єш

гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понасторошувати — ПОНАСТОРО́ШУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм. Насторошити, спрямувати кудись що-небудь (про багатьох). Вітряки на горбах понасторошували крила (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах