понасуплюватися

ПОНАСУ́ПЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док.

Насупитися (про багатьох).

Під'їхав калмик-осавул, і козачня, понасуплювавшись, мовчки розступилася перед ним (О. Гончар);

Уже Катря од печі зиркнула раз – сидять [Юхим і Цигуля], понасуплювались і мовчать (А. Головко);

* Образно. Вікна [в хаті] невеличкі, поналатувані; стеля нависла, стіни понасуплювались (А. Тесленко).

Значення в інших словниках

1. понасуплюватися — понасу́плюватися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понасуплюватися — -юємося, -юєтеся, док. Насупитися (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понасуплюватися — ПОНАСУ́ПЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Насупитися (про багатьох). Під’їхав калмик-осавул, і козачня, понасуплювавшись, мовчки розступилася перед ним (Гончар, II, 1959, 93); Уже Катря од печі зиркнула раз — сидять [Юхим і Цигуля]...  Словник української мови в 11 томах
4. понасуплюватися — Понасуплюватися, -плюємося, -єтеся ч. Нахмуриться (о многихъ).  Словник української мови Грінченка