понасуплюватися

ПОНАСУ́ПЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Насупитися (про багатьох).

Під’їхав калмик-осавул, і козачня, понасуплювавшись, мовчки розступилася перед ним (Гончар, II, 1959, 93);

Уже Катря од печі зиркнула раз — сидять [Юхим і Цигуля], понасуплювались і мовчать (Головко, II, 1957, 333);

*Образно. Та поночі в хаті як.. Вікна невеличкі, поналатувані; стеля нависла, стіни понасуплювались (Тесл., З книги життя, 1949, 85).

Значення в інших словниках

1. понасуплюватися — понасу́плюватися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понасуплюватися — -юємося, -юєтеся, док. Насупитися (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понасуплюватися — ПОНАСУ́ПЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Насупитися (про багатьох). Під'їхав калмик-осавул, і козачня, понасуплювавшись, мовчки розступилася перед ним (О. Гончар); Уже Катря од печі зиркнула раз – сидять [Юхим і Цигуля], понасуплювались і мовчать (А.  Словник української мови у 20 томах
4. понасуплюватися — Понасуплюватися, -плюємося, -єтеся ч. Нахмуриться (о многихъ).  Словник української мови Грінченка