понасідати
ПОНАСІДА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.
1. Сісти у великій кількості де-небудь, у багатьох місцях.
В тіні на м'якій травиці понасідало жінок, дітей (Панас Мирний);
На стінах понасідали мухи.
2. Осідаючи, нагромадитися у великій кількості (про пил, пух і т. ін.).
На скляні кульки понасідала пилюка, і вони здавалися сріблясто-сірими (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)