понасідати

ПОНАСІДА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

1. Сісти у великій кількості де-небудь, у багатьох місцях.

В тіні на м’якій травиці понасідало жінок, дітей (Мирний, IV, 1955, 140);

На стінах понасідали мухи.

2. Осідаючи, нагромадитися у великій кількості (про пил, пух і т. ін.).

На скляні кульки понасідала пилюка, і вони здавалися сріблясто-сірими (Собко, Матв. затока, 1962, 102).

Значення в інших словниках

1. понасідати — понасіда́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понасідати — -аємо, -аєте, док. 1》 Сісти у великій кількості де-небудь, у багатьох місцях. 2》 Осідаючи, нагромадитись у великій кількості (про пил, пух і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понасідати — ПОНАСІДА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Сісти у великій кількості де-небудь, у багатьох місцях. В тіні на м'якій травиці понасідало жінок, дітей (Панас Мирний); На стінах понасідали мухи. 2. Осідаючи, нагромадитися у великій кількості (про пил, пух і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах