понасідати
ПОНАСІДА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.
1. Сісти у великій кількості де-небудь, у багатьох місцях.
В тіні на м’якій травиці понасідало жінок, дітей (Мирний, IV, 1955, 140);
На стінах понасідали мухи.
2. Осідаючи, нагромадитися у великій кількості (про пил, пух і т. ін.).
На скляні кульки понасідала пилюка, і вони здавалися сріблясто-сірими (Собко, Матв. затока, 1962, 102).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понасідати — понасіда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понасідати — -аємо, -аєте, док. 1》 Сісти у великій кількості де-небудь, у багатьох місцях. 2》 Осідаючи, нагромадитись у великій кількості (про пил, пух і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- понасідати — ПОНАСІДА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Сісти у великій кількості де-небудь, у багатьох місцях. В тіні на м'якій травиці понасідало жінок, дітей (Панас Мирний); На стінах понасідали мухи. 2. Осідаючи, нагромадитися у великій кількості (про пил, пух і т. ін.). Словник української мови у 20 томах