1. Словник української мови в 11 томах

понасівати

ПОНАСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОНАСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Насіяти багато чого-небудь, у багатьох місцях.

Так, бач, біда: горобці щоліто повикльовують усе, що він ні [не] понасіва (Кв.-Осн., II, 1956, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понасівати — понасіва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понасівати — -аю, -аєш і понасіювати, -юю, -юєш, док., перех. Насіяти багато чого-небудь, у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понасівати — ПОНАСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОНАСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Насіяти багато чого-небудь, у багатьох місцях. Так, бач, біда: горобці щоліто повикльовують усе, що він ні [не] понасіва (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. понасівати — Понасіва́ти, -ва́ю, -єш гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває. Кв. Словник української мови Грінченка