Словник української мови у 20 томах

понатісуваний

ПОНАТІ́СУВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до понаті́сувати.

На столі лежали шпички, понатісувані ножем (В. Кучер);

// понаті́сувано, безос. пред.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понатісуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понатісувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови