понатікати

ПОНАТІКА́ТИ, а́є, док.

Натекти в багатьох місцях.

В тумані вони [діди] самі стояли, мов туман, і навіть каламутні сльози на їхніх очах, здавалось, понатікали з передвесняної імли (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. понатікати — понатіка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понатікати — -ає, док. Натекти в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понатікати — ПОНАТІКА́ТИ, а́є, док. Натекти в багатьох місцях. В тумані вони [діди] самі стояли, мов туман, і навіть каламутні сльози на їхніх очах, здавалось, понатікали з передвесняної імли (Стельмах, І, 1962, 389).  Словник української мови в 11 томах