понеже
ПОНЕ́ЖЕ, спол., канц., заст.
Оскільки.
Приказали [судді] записать: “Понеже віл признався попеластий, Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті, Так за такі гріхи його четвертувать” (Є. Гребінка);
– Діло велике вже почато, – мовив обережно цар, – повороту не буде, понеже на те воля і благословення Боже (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)