понеже

ПОНЕ́ЖЕ, спол., канц., заст. Оскільки.

Приказали [судді] записать: «Понеже віл признався попеластий, Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті, Так за такі гріхи його четвертувать» (Греб., І, 1957, 48);

— Діло велике вже почато, — мовив обережно цар, — повороту не буде, понеже на те воля і благословення боже (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 266).

Значення в інших словниках

1. понеже — Тому що, бо [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. понеже — поне́же сполучник оскільки незмінювана словникова одиниця арх.  Орфографічний словник української мови
3. понеже — спол., ц.-с. Тому що, позаяк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. понеже — Бо, тому що, див. позаяк  Словник чужослів Павло Штепа
5. понеже — ПОНЕ́ЖЕ, спол., канц., заст. Оскільки. Приказали [судді] записать: “Понеже віл признався попеластий, Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті, Так за такі гріхи його четвертувать” (Є.  Словник української мови у 20 томах
6. понеже — Тому що, оскільки  Словник застарілих та маловживаних слів
7. понеже — БО спол. (указує на відношення причиновості, що пов'язують головне і підрядне речення, і вживається звичайно на початку підрядного речення, іноді після першого слова в підрядному реченні), ПОЗАЯ́К розм., ПОНЕ́ЖЕ заст. канц.; АДЖЕ́ (ужив.  Словник синонімів української мови