Словник української мови у 20 томах

понижаючий

ПОНИЖА́ЮЧИЙ, а, е, розм.

Те саме, що прини́зливий.

Я і слухаю його, коли він мені що радить, і послух той не має для мене нічого понижаючого (О. Кобилянська);

Його затуманений мозок безупинно був занятий [зайнятий] тим, щоб вигадать щось нове, докучливе та понижаюче (М. Коцюбинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понижаючий — ПОНИЖА́ЮЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що прини́зливий. Я і слухаю його, коли він мені що радить, і послух той не має для мене нічого понижаючого (Коб., І, 1956, 262); Його затуманений мозок безупинно був занятий тим, щоб вигадать щось нове, докучливе та понижаюче (Коцюб., II, 1955, 200).  Словник української мови в 11 томах