понижений

ПОНИ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до пони́зити.

Писар війська Запорозького уже був понижений до чигиринського сотника (П. Панч);

// пони́жено, безос. пред.

2. у знач. прикм. Нижчий від звичайного; низинний.

Поблизу морів вони [солонці] розташовуються на приморських понижених рівнинах (з наук.-попул. літ.);

// Нижчий від нормального.

Це була сукня з прямим просторим ліфом, похилими плечами, пониженою талією та укороченою до колін спідницею (з наук. літ.);

Овочі і фрукти значно краще себе почувають в атмосфері не із звичайним, а з пониженим вмістом кисню (з газ.);

Гречку треба сіяти у ранні строки, а в роки з пониженою температурою повітря доцільно сіяти її на 8 –10 днів пізніше, коли потеплішає (із журн.).

3. у знач. прикм., розм. Те саме, що прини́жений 3.

Чесна праця в нім [в суспільному ладу́] Придавлена, понижена (І. Франко);

Нехай хтось не катує себе і не вважає пониженим (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. понижений — пони́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понижений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до понизити. 2》 у знач. прикм.Нижчий від звичайного. || Нижчий від нормального. 3》 у знач. прикм., розм. Те саме, що принижений 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понижений — ПОНИ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пони́зити. Писар війська Запорозького уже був понижений до чигиринського сотника (Панч, Гомон. Україна, 1954, 12). 2. у знач. прикм. Нижчий від звичайного.  Словник української мови в 11 томах