Словник української мови у 20 томах

пониряти

ПОНИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док.

Попірнати.

Палійчук .. попхнув її [керму] ногою, і вона, пересікаючи воду, пониряла у хвилях (Г. Хоткевич).

Словник української мови (СУМ-20)