понова

ПОНО́ВА, и, ж., розм.

Утворена бджолами нова вощина у вулику.

Під час медоносу зруйновані рамки швидко виправляються поновою (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. понова — поно́ва іменник жіночого роду утворена бджолами нова вощина у вулику розм.  Орфографічний словник української мови
2. понова — -и, ж. 1》 розм. Утворена бджолами нова вощина у вулику. 2》 мисл. Слід звіра на свіжім снігу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понова — ПОНО́ВА, и, ж., розм. Утворена бджолами нова вощина у вулику.  Словник української мови в 11 томах
4. понова — Поно́ва, -ви ж. 1) У охотниковъ: слѣдъ на свѣжемъ снѣгу. 2) ? Що ж з того, що бджола кинулась на гречку, а понови таки немаєть.  Словник української мови Грінченка