Орфографічний словник української мови

понова

поно́ва

іменник жіночого роду

утворена бджолами нова вощина у вулику

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. понова — -и, ж. 1》 розм. Утворена бджолами нова вощина у вулику. 2》 мисл. Слід звіра на свіжім снігу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. понова — ПОНО́ВА, и, ж., розм. Утворена бджолами нова вощина у вулику. Під час медоносу зруйновані рамки швидко виправляються поновою (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. понова — ПОНО́ВА, и, ж., розм. Утворена бджолами нова вощина у вулику.  Словник української мови в 11 томах
  4. понова — Поно́ва, -ви ж. 1) У охотниковъ: слѣдъ на свѣжемъ снѣгу. 2) ? Що ж з того, що бджола кинулась на гречку, а понови таки немаєть.  Словник української мови Грінченка