поновлений

ПОНО́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до понови́ти.

Будинок великий, поновлений, світлий та опоряджений наново, все новісіньке (Марко Вовчок);

Бригада .. поновлена в її попередньому складі (з газ.);

Іван писав Рошкевичеві аж двічі, .. переконував його, що арешт – дурниця, що в університеті він знову поновлений. (П. Колесник);

// поно́влено, безос. пред.

Тексти творів [І. Нечуя-Левицького] перевірено, поновлено місця, вилучені свого часу цензурою (з наук. літ.).

2. у знач. прикм. Який став кращим, новішим, який відродився.

Вірю: трудящих колони Знищать знущання і гніт. Прапор добра і свободи, Вкриє поновлений світ (з народної пісні).

3. у знач. прикм. Який з'явився або відбувається знову.

Дальші слова [мужика] заглушив поновлений лускіт батогів (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. поновлений — поно́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поновлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поновити. || поновлено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який став кращим, новішим, який відродився. 3》 у знач. прикм. Який з'явився або відбувається знову.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поновлений — ПОВТО́РНИЙ (який буває, трапляється, чиниться і т. ін. знову, вдруге), ПОНО́ВЛЕНИЙ, ПОНО́ВНИЙ діал. — Давайте ще раз поборемося, — сказав Денис і знову почав готуватися до повторного поєдинку (Григорій Тютюнник)...  Словник синонімів української мови
4. поновлений — Поно́влений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поновлений — ПОНО́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до понови́ти. Будинок великий, поновлений, світлий та опоряджений наново, все новісіньке (Вовчок, Вибр., 1937 119); Бригада.. поновлена в її попередньому складі і тепер знову виходить у передові (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах