поновлений

ПОНО́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до понови́ти.

Будинок великий, поновлений, світлий та опоряджений наново, все новісіньке (Вовчок, Вибр., 1937 119);

Бригада.. поновлена в її попередньому складі і тепер знову виходить у передові (Рад. Укр., 1.ХІ 1960, 1);

Іван писав Рошкевичеві аж двічі, .. переконував його, що арешт — дурниця, що в університеті він знову поновлений і зможе стати на ноги (Кол., Терен.., 1959, 294);

// поно́влено, безос. присудк. сл.

Зараз готується 10-томне видання творів письменника [І. Нечуя-Левицького], в яке введено нові матеріали. Тексти творів перевірено, поновлено місця, вилучені свого часу цензурою (Рад. літ-во, 8, 1968, 94).

2. у знач. прикм. Який став кращим, новішим, який відродився.

Ось робітничі колони Знищать знущання і гніт. Прапор засяє червоний, Вкриє поновлений світ (Пісні та романси.., II, 1956, 278).

3. у знач. прикм. Який з’явився або відбувається знову.

Дальші слова [мужика] заглушив поновлений лускіт батогів (Фр., II, 1950, 100).

Значення в інших словниках

1. поновлений — поно́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поновлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поновити. || поновлено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який став кращим, новішим, який відродився. 3》 у знач. прикм. Який з'явився або відбувається знову.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поновлений — ПОНО́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до понови́ти. Будинок великий, поновлений, світлий та опоряджений наново, все новісіньке (Марко Вовчок); Бригада .. поновлена в її попередньому складі (з газ.); Іван писав Рошкевичеві аж двічі, ..  Словник української мови у 20 томах
4. поновлений — ПОВТО́РНИЙ (який буває, трапляється, чиниться і т. ін. знову, вдруге), ПОНО́ВЛЕНИЙ, ПОНО́ВНИЙ діал. — Давайте ще раз поборемося, — сказав Денис і знову почав готуватися до повторного поєдинку (Григорій Тютюнник)...  Словник синонімів української мови
5. поновлений — Поно́влений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)