понурливий
ПОНУ́РЛИВИЙ, а, е, розм.
Те саме, що пону́руватий.
Він тобі розкаже своїм понурливим звичаєм, що там чинилось важного сьогодні (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)ПОНУ́РЛИВИЙ, а, е, розм.
Те саме, що пону́руватий.
Він тобі розкаже своїм понурливим звичаєм, що там чинилось важного сьогодні (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)